Під осіннім небом, у світлий день Покрови Пресвятої Богородиці, у затишному залі бібліотеки імені Лесі Українки розгорнулася зустріч, що дихала жіночністю та поетичним світлом. Наче небесний покров сплівся з покровом українського слова, даруючи присутнім відчуття миру й захищеності.
Дві сучасні поетеси — Анна Багряна та Вікторія Шевель — стали голосами цієї зустрічі. У їхніх віршах оживали тиха ніжність і глибинна сила, віра й надія, краса й мужність жіночої душі. Поезія ставала не лише словом, а опорою, світильником, що осяює шлях у непрості часи.
Зворушливим акордом звучали поетичні рядки у затишній залі. А для представників Мирненської громади, які давно підтримують теплий творчий зв’язок із пані Вікторією, це було ніби спільне дихання сердець, поєднаних любов’ю до рідного слова.
Так народжувався простір, де поезія торкалася кожного, де під покровом Богородиці ми знову знаходили гармонію й сили для майбутнього. Бо українська поезія сьогодні — це теж захист, молитва і дорога додому. І ми, оберігаючи її, водночас оберігаємо себе.