Соціальне підприємництво може мати різні моделі: спрямовувати частину прибутку на розвиток громади, створювати робочі місця для людей із вразливих груп або пропонувати платні послуги, які допомагають розв’язувати екологічні проблеми.
Розглянемо кілька українських прикладів, інформація про діяльність яких підтверджується їхніми офіційними ресурсами.
Urban Space 100Громадський ресторан в Івано-Франківську, створений коштом 100 співзасновників. 80% чистого прибутку закладу спрямовується до грантового фонду, з якого підтримуються неприбуткові проєкти розвитку міста. Таким чином, звичайна діяльність ресторану створює постійне джерело фінансування громадських ініціатив.
«Добрий хліб від добрих людей»Інклюзивна пекарня в Києві, яка створює можливості для роботи та соціальної інтеграції людей з інтелектуальними порушеннями. Підприємство виготовляє і продає хліб та іншу продукцію, поєднуючи господарську діяльність із соціальною місією.
«Україна без сміття»Організація розвиває станцію сортування, освітні програми та платні екологічні послуги: вивезення відсортованих відходів, «Зелений офіс», лекції, екскурсії та приймання окремих видів сировини. Така модель поєднує екологічну мету з наданням послуг громадянам і бізнесу. Офіційний сайт організації працює та містить актуальну інформацію про її діяльність у 2026 році.
Що об’єднує ці приклади?Вони використовують різні бізнес-моделі, але мають спільний принцип: дохід від товарів або послуг допомагає досягати конкретної суспільно корисної мети — підтримувати громадські проєкти, створювати інклюзивні робочі місця або формувати відповідальне ставлення до відходів.
Соціальна мета не обов’язково потребує окремого виду бізнесу. Вона може бути закладена у звичайну підприємницьку модель, якщо підприємство чітко визначає, яку проблему вирішує та як оцінює створену користь.